Реакторник – це звучить гордо: професійний шлях Івана Головея
Нещодавно приємна подія відбулася в житті заступника начальника реакторного цеху з експлуатації філії «ВП ХАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» Івана Головея: його нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Церемонія пройшла за участю Президента України Володимира Зеленського. Це високе визнання фахівця, який понад тридцять років опікується забезпеченням надійної роботи двох реакторів електростанції.
У зоні великої відповідальності
Трудова біографія на Хмельницькій АЕС Івана Головея розпочалася після закінчення Київського політехнічного інституту в 1993 році. Він був прийнятий на посаду оператора 6 групи реакторного цеху. Згодом став інженером 1-ї категорії, провідним інженером-технологом, провідним інженером з експлуатації устаткування атомної електростанції, пройшов підготовку та був допущений до самостійної роботи на посаді провідного інженера з управління реактором. З 2002 року Іван Головей обіймає посаду заступника начальника реакторного цеху з експлуатації.
З початку роботи на Хмельницькій АЕС Іван Васильович усвідомив, що атомна електростанція є єдиним механізмом, де кожна ділянка відіграє свою, визначену проєктом, роль у виробництві електроенергії. Реакторне відділення – це серце енергетичного об’єкта, тому його працівники особливо відповідальні за безпечну роботу. Іван Головей влився в колектив цеху, працівники якого вже мали досвід налагодження обладнання, досконало знали всі конструктиви. Вони вчилися самі й навчали ремонтників та майбутніх експлуатаційників справі. Висока моральна відповідальність, недоспані ночі – усе це є у біографії тодішніх працівників цеху.
Настав період, коли всі повірили, що другий енергоблок «оживе». Івану Головею довірили посаду заступника начальника з експлуатації. Розпочалися будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи. Виникла потреба не тільки у спеціалістах, які досконало знають технологічні процеси, а й уміють працювати з технічною документацією. Її належне оформлення також було основною вимогою контролюючих органів. Тоді Іван Васильович усвідомив, яким копітким є процес реєстрації обладнання на другому енергоблоці, адже довелося опікуватися і цим напрямом роботи. У той час сформувалася команда з молодих реакторників, що займалася оформленням різної технологічної документації, її узгодженням у відповідних органах. Часто доводилося працювати в архівах, вести листування з виробниками обладнання. Усі ці старання згодом увінчалися великим досягненням: «Другий енергоблок ожив!».
Боролися за «друге дихання» першого енергоблока
На Хмельницькій АЕС відповідальними виявилися роботи з виконання заходів щодо продовження терміну експлуатації першого енергоблока. До них доклав свої зусилля й Іван Головей. Була проведена робота з укладання договорів на оцінку технічного стану та продовження строку експлуатації посудин реакторного відділення, трубопроводів систем, важливих для безпеки. Крім цього, були проведені торги з оцінки технічного стану та перепризначення терміну експлуатації устаткування і трубопроводів першого контуру. Проводилися процедури із закупівлі послуги на проведення фактичних замірів стану вигородки реактора і перепризначення циклів навантаження на обладнання та трубопроводи систем, важливих для безпеки.
Для реалізації заходів із продовження терміну експлуатації розроблено та погоджено у встановленому порядку з Держатомрегулюванням основні документи, які визначають порядок виконання необхідних робіт. Це план ліцензування, а також програма експлуатації енергоблока №1 у понадпроєктний період. Програма включала, зокрема, «Перелік систем, елементів і конструкцій енергоблока №1 ВП ХАЕС, важливих для безпеки», на яких виконувалася низка робіт, що разом із реалізацією заходів, передбачених К(з)ПБ, стали основою для продовження строку експлуатації першого енергоблока. На Хмельницькій АЕС в усіх її основних технологічних підрозділах функціонували тимчасові профільні групи з продовження експлуатації, які використовували досвід колег з інших станцій, де вже було пройдено шлях продовження експлуатації їхніх енергоблоків.
Іван Головей пам’ятає, як титанічна праця колективу Хмельницької АЕС завершилася великим успіхом – у 2019 році було одержано ліцензію на продовження експлуатації енергоблока №1 Хмельницької АЕС у понадпроєктний період. Рішення щодо можливості довгострокової експлуатації енергоблока у понад встановлений проєктом термін приймалося Держатомрегулюванням на основі результатів переоцінки його безпеки. Було проведено комплексне інспекційне обстеження готовності Хмельницької АЕС здійснювати діяльність на етапі життєвого циклу ядерної установки енергоблока №1 під час довгострокової експлуатації.
Пліч-о-пліч з медиками
Коронавірус, який кілька років тримав у напрузі увесь світ, спонукав до об’єднання зусиль медиків, науковців, виробників для протидії лиху. Руку допомоги лікарям і пацієнтам у подоланні підступної недуги простягнули й атомники, реалізуючи соціальний проєкт енергокомпанії щодо виробництва та постачання медичного кисню до лікувальних установ. Була одержана ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва лікарського засобу «Кисень медичний». А згодом – отримано висновок Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я та здійснено реєстрацію медичного кисню як лікарського засобу. Усі передбачені процедури успішно було пройдено.
Хмельницька атомна електростанція – одна з трьох вітчизняних АЕС, яка взяла на себе такі зобов’язання та повністю готова до цього. Оскільки в технологічному процесі електростанції виробляється кисень технічний, необхідно було провести хімічний аналіз його стану, аби з’ясувати, чи можна виробляти необхідний лікарський засіб на наявному обладнанні, чи його потрібно оновлювати або модернізувати.
Після виконання низки обов’язкових вимог МОЗ, серед яких – експертна оцінка відповідної матеріально-технічної бази та спеціально підготовленого персоналу, електростанція отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів. Так само отримано реєстраційне посвідчення на «Кисень медичний» за результатами експертизи та висновку Державного експертного центру МОЗ. У цих процесах активну участь брав Іван Головей. Зараз він сподівається, що подібна пандемія не повториться, адже й без цього нашим людям вистачає різних випробувань.
Вміння зазирнути в далекі світи
Коли Іван Головей визначався з вибором майбутньої професії, то серед численних мрій було бажання стати астрономом. І хоча втілити це не вдалося, але можливістю зазирнути у Всесвіт Іван Васильович не нехтує вже багато років. Був період, коли він займався створенням телескопів, щоб побачити принаймні кільця Сатурна чи кратери на Місяці. Потім це захоплення привело його до здійснення астрозйомок різних ділянок неба. У його колекції з’явилися фото віддалених планет та Альфа Центаври – найближчої до Сонячної системи потрійної зоряної системи, яка розташована на відстані близько 4,37 світлових років від Землі та включає дві яскраві сонцеподібні зірки (Альфа Центавра A та B) і червоного карлика Проксиму Центавра, яка наразі є найближчою до нас окремою зіркою.
«Астрономія та спостереження за зірками існують з доісторичних часів, – розповідає Іван Головей. – Вважається, що люди були зачаровані зірками і нічним небом протягом тисяч, якщо не десятків тисяч років. Стародавні цивілізації, такі як вавилоняни та майя, вели ретельні записи астрономічних спостережень, які вони використовували для прогнозування затемнень і створення календарів. Спостереження за зірками було популярним протягом тисячоліть як спосіб взаємодії людей із Всесвітом і осмислення свого місця в ньому».
Зараз Іван Головей готується піти на заслужений відпочинок. Каже, що хоче поділитися знаннями з астрономії з підростаючим поколінням. За його словами, рушієм прогресу є постійне пізнання, зокрема у такій царині, як атомна енергетика.
Олександр Шустерук
