Птахи знову знайшли прихисток біля Хмельницької АЕС
Технологічна водойма атомної електростанції є унікальною спорудою у нашому регіоні не тільки за наявністю різних видів риб, водоростей, молюсків, а й присутністю різних видів перелітних птахів. Вони навідуються сюди, щоб відновити сили під час тривалих перельотів на місця зимівлі. А деякі види пернатих взагалі сприймають територію біля ХАЕС як місце, де можна перечекати холодну пору року.
У ці зимові дні на водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС знову можна побачити різні види птахів. На одну із таких ділянок навідалися представники станційних масмедіа, щоб задокументувати та розповісти про особливості їхньої зимівлі. До відвідин місця перебування птахів на технологічній водоймі долучився й член Західноукраїнського орнітологічного товариства, заступник директора з наукової роботи Нетішинського міського краєзнавчого музею Тарас Вихованець.
«У теплу пору року пернаті переймаються влаштуванням родинних гніздечок, піклуються про виведення потомства та ставлення його «на крило», – розповідає Тарас Васильович. – Коли ж температура повітря суттєво знижується, головна турбота полягає в тому, аби знайти поживу, витримати холод. Деякі птахи так чи інакше пов’язані з нашими водними ресурсами, проводять холодну пору року в теплих краях, окремі можуть залишатися на зиму тут. Інші зумисне, аби перебути зиму, прилітають на північ Хмельниччини й «наймають помешкання»: хто на річці Горині, хто на водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС чи в іншому зручному місці. Ось тільки зрозуміти, чи птах прибув до нас зовсім здалека, чи перебрався з сусідньої території, непросто – для цього потрібні спеціальні дослідження».
На водоймі-охолоджувачі ХАЕС серед багатьох видів пернатих завжди впадають у вічі лебеді-шипуни, які поширені у Європі. Назву вони одержали через своєрідний голос, схожий на шипіння. Такі птахи зустрічаються в Сибіру, Північній Америці, азійських країнах. У більшості країн шипуни живуть у парках на водоймах. Звикли зимувати в теплих країнах і повертаються, як тільки починає скресати крига. Наявність технологічної водойми Хмельницької АЕС, яка не замерзає і в люті морози, внесла корективи в життя певних представників пернатого співтовариства. Вони облюбували це місце, адже тут сприятлива екологічна обстановка. Як відомо, лебеді дуже чутливі до хімічних забруднень довкілля й обминають місця, малопридатні для життєдіяльності.
Під час огляду місця так званої дислокації лебедів-шипунів представники електростанції помітили значну кількість інших птахів, серед яких були й дикі качки: крижні звичайні, лиски звичайні та кілька особин гоголя зеленоголового. Це птах середньої величини з великою заокругленою головою, коротким дзьобом та контрастно чорним забарвленням. Живиться гоголь водними безхребетними, яких здобуває переважно на дні або на водних рослинах, рідше в товщі води. На воді велику частину часу пірнає, досягаючи глибини до чотирьох і більше метрів і проводячи під водою понад половину хвилини. Влітку основу раціону складають комахи та їхні личинки – волохокрильці, водяні жуки, бабки, клопи, мошка тощо. Взимку більше вживає в їжу молюсків і ракоподібних. Цей птах занесений до Червоної книги України.
За твердженням науковців, які досліджують пташине різноманіття біля Хмельницької АЕС, тут у різні періоди перебуває близько 170 видів птахів, у їхньому числі – 25 червонокнижних. На технологічній водоймі та її околицях живуть лиски, крижні, чирянки, попелюхи, чепури великі, мартини та інші цікаві представники фауни.
У січні 2022 року на водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС відбулося мічення лебедів-шипунів за допомогою металевих кілець та жовтих пластикових нашийних пластин. Відтоді деяких із тих закільцьованих птахів неодноразово зустрічали на зимівлі – UT05, UT11, UT13, UT18 та UT19. Крім того, Тарасу Вихованцю вперше в Україні трапилося зафіксувати на річці Горині лебедя-шипуна з металевим кільцем АН 6397 на лівій лапі та пластиковим кільцем 2КА1 – на правій. Його закільцювала орнітологічна станція музею та Інституту зоології Польської академії наук. Відомо також про перебування у наших краях лебедя-шипуна, міченого на озері Балатон (Угорщина).
На завершення Тарас Вихованець дав слушне застереження тим, хто любить підгодовувати птахів. Він зауважив, що борошняні вироби для лебедів шкідливі! За крайньої потреби пернатих можна підгодовувати різаними овочами: капустою, морквою, картоплею чи зерновою сумішшю з пшениці, вівса та ячменю. Корм потрібно кидати на берег чи лід біля води. Якщо ж водойма не замерзла, науковий працівник радить не годувати лебедів узагалі – вони є дикими птахами й самотужки знайдуть собі поживу.
Олександр Шустерук
