Відповідальне батьківство

Останнім часом політика нашої держави спрямована на підвищення народжуваності. Це відображається в поступовому зростанні "заохочувальних" виплат за кожну народжену дитину, в обговоренні можливої заборони абортів та створенні загальної оптимістичної атмосфери навколо питання відродження української нації.

Все нібито виглядає благополучно. Але є й інший бік медалі: зростання кількості неповних сімей, у яких, як правило, дитину виховує одна мама (89 випадків із ста), нечуване збільшення «дітей-сиріт» при живих батьках, цинічні відмови від дітей, безпідставні заборони спілкуватись з татом тільки через ненависть матері або помсту за своє зіпсоване життя. В більшості випадків дорослі керуються тільки власними бажаннями та амбіціями. А як же дитина?! І що таке готовність до батьківства? Це, насамперед, відповідальність дорослих перед дітьми за власний вибір. Звичайно, неможливо навчитись за­здалегідь бути матір'ю та батьком. Батьками стають, коли дитинка з'являється на світ. А от чи стають  тоді справжніми батьками – це вже питання часу.

На формування сприйняття та почуттів до дитини впливає душевний стан, в якому перебувають батьки. І це пов'язано з різними чинниками: бажанням або небажанням новоспечених батьків бути разом, суспільними стереотипами, матеріальними статками, житловими умовами, професійною реалізацією, станом здоров'я, особистим дитячим досвідом тощо.

Ще до народження дитини у дорослих несвідомо з'являються певні очікування щодо того, як може змінитися їх власне життя: "ми станемо щасливою сім'єю", "чоловік повернеться в сім'ю", "народження хлопчика продовжить рід", "я не буду одинокою", "нам потрібен спадкоємець", "народження дитини допоможе мені видужати", "на отримані гроші ми побудуємо паркан" тощо. Як бачимо, на плечі малюка накладаються "не дитячі" завдання бути ангелом-хранителем, лікарем, банкіром... В таких випадках за очікуваннями дорослих стоїть внутрішній конфлікт. Взаємини між дітьми та батьками від початку втрачають безумовність та природність, а дитині просто необхідно, щоб її любили "не за те, що…", а просто так, тому що вона є.

 На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання та розвиток дитини. Якщо ви – батьки, маєте запитання щодо виховання дітей; бажаєте підтримувати дисципліну без ризику зіпсувати взаємини з дитиною – звертайтеся до фахівців міського центру соціальних служб у справах сім'ї, дітей та молоді, який знаходиться за адресою пр-т. Курчатова, 8, тел: 9-00-18.

   Міський центр соціальних служб

у справах сім'ї і молоді