Її зв’язки з нашим краєм давно відомі, адже в місті Полонному мешкав рідний брат батька Лесі Українки Григорій Антонович Косач. В листах і архівних матеріалах Косачів є чимало згадок про Полонне і про перебування там сім’ї Косачів. Дослідникам подорожей поетеси пощастило записати спогади старожилів про перебування Лесі Українки в Полонному. У 1967 році довгожителька Марія Степанівна Костецька (1882 року народження) розповіла як особисто познайомилась з Лесею Українкою. «Коли я бачила Лесю, мені було 9 чи 10 років, Лесі - близько 12-ти років. Вона була така велична і разом з тим привітна, лице худорляве, русяве волосся зачесане догори... Вона гарно співала і будучи серед селян, вільно прилучалася до співу...»
Леся Українка відвідувала і Славуту. Дослідники встановили, що, мандруючи, поетеса проїжджала через станції Рівне, Здолбунів, Славута, Шепетівка. Рейковий шлях за Шепетівкою перетинав річку Цвітоху, праву притоку річки Горинь і входив у славутські ліси, що тягнулись з обох боків залізниці. Сьогодні, Славута - це один з районних центрів Хмельницької області, а за часів Лесі Українки - невеличке містечко. З любов’ю змальовувала поетеса подільські землі:
«Красо України, Подолля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що з роду недоля,
Що горе тебе не знавало.»
Творчість Лесі Українки була популярною в наших краях ще за її життя. Свідченням цього є телеграми співчуття з приводу смерті поетеси в 1913 році від учителів Поділля, від селян Подільської губернії, від окремих осіб з Кам’янця-Подільського.
Крізь нещадний потік часу намагаються подоляни зберегти все, що пов’язано з іменем Лесі Українки: картини, книги, документи, фотознімки, листи, меблі тих часів.
Ми живемо поруч з тими місцями, де жила і творила велика Леся Українка. Вона щиро захоплювалась красою Поділля. Вчімося і ми бачити прекрасне, зберігаймо красу рідного краю для наступних поколінь.
Інна Бойчук
