Август Станіслав - польський король, двічі побував у Ізяславі, коли повертався з Кам`янця Подільського та коли їхав до Канева у 1787 р.
Бабишкін Олег Кіндратович (4 листопада 1918, м. Переяслав-Хмельницький – 5 липня 1991, Київ) – літературознавець, доктор філологічних наук, професор Київського університету. Автор публіцистичних виступів про пам’ятки старовини Ізяслава, Старокостянтинова тощо.
Бортник Роман Йосипович, Герой Радянського Союзу. Народився в с.Плужне 1908 р. В армії з 1931 р. Полковник, командир стрілецького полку. Звання присвоєно 24 березня 1945 р. Загинув 17 квітня 1945 р. в Польщі.
Гай Георгій Микитович (21 квітня 1900, Ізяслав – 1966, м. Дніпропетровськ) - український літературознавець, доктор філологічних наук, професор. Автор книг “О.Серафимович” (1954), “Герцен і Шевченко” (1954) та ін.
Ганновер Натан Мойсеєв, автор праці “Літопис сучасника про події 1648 –1654 років в Україні”. Народився і до 1648 року жив в Ізяславі. Потім жив у Венеції, де і опублікував свою працю.
Гон Мойсей Якович (17 квітня 1935, Ізяслав). Закінчив історико -філологічний факультет Івано-Франківського педінституту (1959). Працював учителем української мови і літератури, з 1974 р. – викладач кафедри української літератури Рівненського гуманітарного університету. Кандидат філологічних наук (1974), професор (1991). Літературознавець. Монографія: “ Творчість Я.Галана - драматурга” (Львів, 1982), автор численних статей у книгах та підручниках.
Гонтарук Микола Іванович (24 серпня 1930 р. с. Мокрець Ізяславського району) -нарисовець. Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету, заслужений журналіст України (1988). Видав книгу нарисів “Клятва на вірність” (1976) спільно з А.Киреєвим - секретарем Хмельницького обкому комсомолу.
Дем'янчук Григорій Семенович (1934 – 2002 м. Рівне) - журналіст, краєзнавець, автор ряду краєзнавчих збірок. Народився у с. Карпилівці Ізяславського району. працював доцентом Рівненського інституту культури.
Делегей Микола Купріянович (1911 р. с. Калини на Ізяславщині). Працював лісорубом, в районному відділі міліції. В армії з 1932 р. Після закінчення Харківського авіаційного училища служив в Західному прикордонному окрузі. За 172 бойових вильоти, 17 збитих літаків противника, за відвагу командиру 508-го полку 304-ї винищувальної авіаційної дивізії майору М.Делегею 1 липня 1944 р. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Загинів під час випробування реактивного літака 22 жовтня 1946 р. Похований у Калінінграді.
Дубецький Мар'ян К. (28 серпня 1838 м.Ізяслав-29 жовтня 1926 м. Краків) - польський історик, активний учасник польського національного руху (1863-64), автор багатьох наукових праць з всесвітньої історії, з історії та літератури Польщі, а також з історії України -” Поле битви під Жовтими Водами”, “Кодак - прикордонна фортеця та її околиці” тощо.
Єзерський Мілетій Вікентійович (25 жовтня 1891, Ізяслав –10 квітня 1976, Москва) - російський письменник, автор багатьох історичних романів, зокрема “Полунощ”, “Душа Ямала”, “Самоядь”, “Чудь белоглазая” та ін. Про ці твори М.Горький писав: ”Ми маємо дуже хороші книги, що так майстерно відображають життя і побут навіть тих племен, котрі жили хтозна як і щойно прокинулися від вікової сплячки”. Твори друкувались болгарською, грузинською та іншими мовами. У Ізяславі закінчив гімназію.
Єзерський В’ячеслав Вікентійович (14 квітня 1890 р. м. Ізяслав –8 грудня 1963 р. Москва) - поет, прозаїк. Закінчив Вінницьку гімназію. Автор роману “Шевченко” та ін.
Жолтовський Павло Миколайович ( 8 грудня 1904 р. с. Мислятин Ізяславського району – 30 серпня 1986, м. Москва) - визначний український мистецтвознавець, лауреат Державних премій, доктор мистецтвознавства. Після закінчення початкової школи та Острозької гімназії працював сільським вчителем на Шепетівщині. Провів велику дослідницьку роботу на Волині. За участь у створенні шеститомної “Історії українського мистецтва” (томи 2,4) у 1971 році присуджено Державну премію УРСР ім. Шевченка. Закінчив Острозьку гімназію. (Південно-Східна Волинь”. стор. 12-14).
Заславський Домінік (1616 -1656) - князь (походження від гілки кн. Острозьких), польський магнат, власник м. Заслава (Ізяслав). В Речі Посполитій обіймав посади: староста Луцький, воєвода Сандомирський і Краківський. Успадкував (згідно острозької Ординації) маєтки кн. Острозьких: м. Дубно, половину Острога. На ньому згас рід Заславських, а їх маєтності успадкували кн. Любомирські.
Захарчук Микола Максимович, Герой Радянського Союзу. Народився 1923 року в селі Влашанівка Ізяславського району. На фронті з 1942 року. Старший лейтенант, командир стрілецького взводу. Звання присвоєно 10 січня 1944 року. Жив у с. Нові Петрівці на Київщині.
Зінкевич Василь Іванович ( 1 травня 1945 р. с. Васьківці Ізяславського району) народний артист України, співак, лауреат Державної премії ім. Шевченка, Герой України (2009). Соліст Волинської філармонії. Перебував у Нетішині неодноразово.
Кравчук Василь Іванович, ( 8 червня 1929 р. с. Кіндратка Ізяславського району), поет, композитор, публіцист, заслужений працівник культури України, член Спілки письменників України, лауреат премій Ім. Годованця (1986) та ім. Степана Олійника (1992), член Всеукраїнської музичної спілки. Закінчив Острозьке педагогічне училище, Рівненський педінститут, Житомирське музичне училище. З 1959 по 1989 роки - директор Ізяславської музичної школи. Автор багатьох книг гумору. Перебував у Нетішині у жовтні 1994. Мешкає у Ізяславі. Написав понад 100 пісень.
Луговикова (Луговикіна) Марія Іванівна ( 9 березня 1903,с.Салтів Валківського району Харківщини –25 листопада 1987, Київ)-прозаїк. Літературну творчість розпочала 1922 р., перебуваючи на партійній роботі разом з чоловіком В.Г.Струнким в Ізяславі. Була редактором журналу “Радянська жінка”.
Маліш Петро Іванович ( 27 січня 1953 с. Дрогобицького району Львівщини )- журналіст, прозаїк, автор чотирьох дитячих книжок, історичної повісті в новелах-легендах “Печаль месника”. Книга “Побратими” (1997 р.) розповідає про офіцера з Ізяславщини Героя Радянського Союзу Олега Онищука. Закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету. Був редактором газет “Корчагінець”, “Майбуття”.
Міньков Іван Іванович (1925 р. м. Ізяслав)- автор краєзнавчого нарису “Ізяслав – місто старовинне” (Хмельницький, 1991). Закінчив історичний факультет Київського держуніверситету. У 1950-52 роках працював у відділі культури райвиконкому, 1952-63 роках – райкомі партії, 1963-67 роках – на педагогічній ниві, 1967-80 роках – у райвиконкомі, далі –в кіномережі. Учасник війни.
Пархомов Михайло Нойович ( 9 травня 1914 с. Білогородка Ізяславського району)- журналіст , прозаїк, автор багатьох нарисів, повістей, оповідань, роману “Тени на стене”, які писав російською мовою. Автор сценаріїв до документальних фільмів.
Плютинський Володимир Антонович (4 травня 1927 р. с. Борисов на Ізяславщині), депутат Верховної ради України, двічі Герой Соціалістичної праці, голова агрофірми “Зоря”, що на Рівненщині. Частину землі агрофірма має в районі Старого Кривина на Славутчині
Приступа Микола Іванович ( 28 серпня 1959 р. с.Мала Медведівка Ізяславського району)- голова Хмельницької обласної ради у 1988- 2002 роках, міський голова Хмельницького з листопада 2002 р. Має вищу юридичну та інженерно-економічну освіту. Працював інженером-електриком заводу “Темп”, секретарем комсомолу цього ж заводу, першим секретарем Хмельницького міського комітету комсомолу (з 1987 р.), консультантом відділу по зв’язках з радами, громадськими і політичними організаціями Хмельницького обкому Компартії України (з 1991 р.), керівником інформаційно-політичної служби Хмельницької обласної державної адміністрації (з 1992), заступником голови Хмельницької обласної державної адміністрації з правових питань ( з 1997). Нагороджений орденами “Червоної зірки” (1981), “За заслуги III ступеня” (1999), відзнакою Міжнародної Кадрової Академії – золотою медаллю “За ефективне управління” (2000), Відзнакою Української Православної церкви (Київського патріархату) – орденом “Святого Владимира” III ступеня (2000), орденом “Різдво Христове –2000” I ступеня (2001 р.).
Прусецький Віктор Григорович (15 серпня 1952 р. с. Стара Гута Дунаєвецького району) – голова Чемеровецької районної ради з 1998 р. Після закінчення економічного факультету Української сільськогосподарської академії у 1977 р. був направлений на роботу в колгосп ім. Горького с.Теліжинці Ізяславського району. Далі – на Чемеровеччині.
Равчук Григорій Романович (20 квітня 1895 р. в Борисові на Ізяславщині - 6 квітня 1986 р.) -краєзнавець, довголітній науковий працівник Острозького музею (40-60 роки). Автор краєзнавчого нарису “Острог і його околиці” Львів, 1960 р.), нарису “Острог” у томі “Історія міст і сіл УРСР. область”. Навчався у Острозькій чоловічій гімназії, Київському університеті. Викладав у школа на Київщині. Був зарахований до “ворогів народу”. З 1949 року в краєзнавчому музеї м. Острога.
Рибачук Іван Володимирович (25 серпня 1957 р. с. Минів Ізяславського району) - міський голова м. Волочиськ на Хмельниччині. Здобув професію інженера-економіста у Хмельницькому інституті побутового обслуговування. Працював на машинобудівному заводі, у партійних органах, органах місцевого самоврядування м. Волочиськ. З 1994 р. – міський голова.
Римарук Ігор Миколайович ( 4 липня 1958 с.Мякоти на Ізяславщині)- журналіст, поет, автор книжок “Висока вода”. (1984), “Упродовж снігопаду” (1988) та ін. Висувався на здобуття Державної премії ім.Т.Шевченка у 2002 р.
Саков Валентин Олександрович, власний кореспондент газети “Подільські вісті” по Ізяславщині. Довгий час працював редактором Ізяславської районної газети “Зоря Надгориння”. Загинув 2003 року.
Сокирко Володимир Костянтинович (14 січня 1892, с. Білогородка Ізяславського району), народний артист України.
Тимощук Дмитро Іванович, Герой Радянського Союзу. Народився 1919 року в Плужному. В армії з 1939 року. Старшина, командир відділення зв'язку. Звання присвоєно 26 жовтня 1943 року за форсування Дніпра. Після війни жив у рідному селі. По звірячому вбитий у 1999 році
Тимощук Олексій Олександрович ( 8 серпня 1958, Щурівчики Ізяславського району) - член Національної спілки журналістів України з 1989 р., заступник відповідального секретаря Хмельницького обласного часопису “Подільські вісті” з 1999 р. Закінчив Київський інститут журналістики держуніверситету ім. Т.Шевченка. Працював в газетах: “Энергостроитель” (м.Нетішин) у 1982 - 1985 рр., “Трудівник Полісся” (Славута) у 1985 - 1990 рр., “Вільне слово” (м. Хмельницький) у 1990 – 1992 рр., “Проскурів” (Хмельницький) у 1992 - 1999 рр. Друкувався у колективній збірці: “Ті, що запалюють сонце”, з нарисом про атомників ХАЕС, підготував рукопис: “Кривин – Нетішин, таємниці минулих століть”.
Філінюк Анатолій Григорович - уродженець Ізяславщини, доцент Кам`янець-Подільського держуніверситету, кандидат історичних наук, проректор з наукової роботи.
Фонтана Павло-Антоніо ( хрестини відбулись 28 листопада 1696 в Кастелло Вальсольда - помер і похований в Ізяславі 17 березня1765) - італійський архітектор, придворний архітектор кн. Сангушків. Автор проекту костьолу і монастиря капуцинів в Острозі (1750). Крім того побудував в Ізяславі княжий палац, костел і монастир, а в Устилузі – капуцинський костьол і монастир.
Царук О. О (10 вересня 1954 р. с. Ліщани Ізяславського району) - заслужений артист України, артист обласного театру ляльок.
